Історична зустріч ось-ось розпочнеться.
Своїми прогнозами і побоюваннями поділилися колишній Верховний головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав, колишній посол США у Польщі Деніел Фрід, а також співзасновник Фундації США-Україна Роберт Макконнелл.
Радіо Свобода розповідає, як вони оцінюють здатність Дональда Трампа протистояти загарбницьким амбіцям Путіна, і які загрози від цієї комунікації президента США з очільником Росії вони вбачають.
Росія програє війну, а не виграє
Обговорення почалося з оцінки того, з чим Росія підходить до цих переговорів на Алясці. Зокрема, експерти поставили під сумнів здатність російської армії досягти значних успіхів на землі у найближчій перспективі. Водночас, саме на цьому імовірно робитиме наголос Путін під час переговорів із трампом: мовляв, питання захоплення Донецької області вирішене, а відтак краще погодитися віддати її без бою. Нагадаємо, що намагання «зупинити смерті людей» є ключовим для Трампа від початку його другої каденції, а президент РФ ймовірно захоче у цьому підіграти американському лідеру і може запропонувати припинення вогню в обмін на вивід військ України з Донецької області.
Про це зокрема йдеться у свіжій редакційній колонці The Wall Street Journal під назвою «Чому Путін хоче, усю Донецьку область в Україні?». У матеріалі йдеться про те, що російський президент імовірно планує отримати всю Донецьку область і відновити війну навіть після тимчасового припинення вогню. Такий висновок напрошується, зважаючи на те, що армії Росії може знадобитися кілька років і величезних людських та технічних ресурсів, щоб самостійно подолати міцні укріплення у 50-кілометровій смузі із сильно укріплених міст у Донецькій області.
Експерти застерігають Трампа від подібного блефу Путіна і наводять аргументи про те, що насправді у Росії немає можливості досягнути серйозного успіху на фронті, а тому не варто «дарувати» Донеччину Путіну.
Генерал Брідлав кинув виклик поширеному в західних ЗМІ наративу про російські успіхи в Україні, назвавши його російською пропагандою.
«Росія відчайдушно потребує, щоб світ бачив її переможцем в Україні. І я мушу сказати, що багато західних ЗМІ купуються на російську пропаганду», – заявив колишній командувач НАТО.
За його словами, факти свідчать про протилежне: «Це країна, яка змушена була попросити Північну Корею допомогти їй повернути суверенну землю від українців у Курській області. Україна захопила великий шматок землі. Росія була абсолютно неспроможна витіснити Україну з тієї російської землі, тому попросила північнокорейців прийти».
Брідлав нагадав, що за останні 14 місяців Росія втратила понад 400 тисяч військових убитими (за оцінкою уряду США, про яку повідомила The New York Times – ред.) та пораненими, але захопила менше 1% української території. «Для мене та інших військових це не схоже на країну, яка виграє війну. Це схоже на країну, яка програє війну», – підкреслив генерал.
«Путін втратив сотні тисяч військових, намагаючись захопити всі чотири області на сході. Він роками б'ється об оборонні позиції в Донбасі і абсолютно неспроможний захопити решту цих областей. Тепер він розраховує на те, що США дадуть йому решту цих областей», – пояснив Брідлав.
За словами генерала, з військової точки зору це була б «неймовірно погана» ідея: «Ми забираємо укріплену, міцну, перевірену лінію оборони і змушені будувати нову далі на захід».
Перемир'я без гарантій безпеки – пастка для України
Американські експерти попередили про небезпеку перемир'я без міцних гарантій безпеки для України.
«Перемир'я зупиняє вбивства, але воно не є постійним рішенням. Нам потрібно дійти до миру та механізму забезпечення миру», – пояснив Брідлав.
Деніел Фрід додав: «Перемир'я без гарантій безпеки – це просто пауза для Путіна. Щоб Путін погодився на постійне врегулювання війни, він наполягатиме на тому, щоб Україна віддала території. Зеленський не повинен цього робити, і ми не повинні його примушувати».
Раніше Дональд Трамп повідомив європейським лідерам та президенту України Володимиру Зеленському, що США готові надати Україні гарантії безпеки – за певних умов, як повідомили Politico три особи, обізнані з перебігом розмови.
Троє осіб – європейський дипломат, британський чиновник і особа, яка була проінформована про розмову – заявили, що США готові відігравати певну роль у наданні Києву засобів для стримування майбутньої російської агресії, якщо буде досягнуто перемир’я. За словами одного з джерел, Трамп заявив, що він візьме на себе таке зобов’язання, тільки якщо ці зусилля не стосуватимуться НАТО.
Посол Фрід також додав, що найкращою гарантією безпеки для України залишається членство у НАТО, однак відзначив, що США поки до цього не готові, а отже необхідно знайти інші варіанти.
Зокрема, він згадав сценарій поділу Кореї та Німеччини після Другої світової як робочі моделі для розв’язання російсько-української війни. При цьому окупація територій України юридично не визнаватиметься, а гарантії безпеки можуть поширюватися на територію, контрольовану Києвом.
Експерти визнають, що жоден з таких сценаріїв не сприймуть у Кремлі, а втім президент Трамп, як запевняє зокрема посол Фрід, має важелі для тиску на Путіна і додає, що зрештою «гарантії безпеки для України» не обов’язково узгоджувати із Росією».
Путін використовує старі тактики затягування
Посол Деніел Фрід звинуватив Путіна у систематичному використанні тактики затягування переговорів.
«Трамп підходить до межі, коли може опустити молот на Росію, а потім відступає. Це не перший раз. Раніше цього року Трамп говорив про додатковий економічний тиск на Росію, і Путін відвернув це, запропонувавши переговори в Стамбулі», – сказав Фрід.
За його словами, американський президент встановлював червоні лінії для Росії, але потім дозволяв їх порушувати. «Путін кидає Трампу блискучі предмети, намагаючись відвернути його увагу, і ці переговори на Алясці можуть бути останнім прикладом цього», – попередив дипломат.
Сам президент Трамп раніше визнавав, що Путін імовірно «водить його за ніс».
Дедлайн, який американський лідер встановив для Росії, щоб укласти угоду про мир, сплив 8 серпня.
Оскільки умову Кремль не виконав, спостерігачі чекали цього дня, щоб зрозуміти, чи виконає Трамп погрозу: запровадити 100-відсоткові мита як проти Росії, так і проти її найбільших енергетичних партнерів.
Передовсім, Індії і Китаю, адже саме на них припадає приблизно 70% експорту російських енергоносіїв.
На практиці ж, тарифи застосували лише щодо Індії, і їхній розмір вчетверо менший обіцяного. Разом із тарифами, які Трамп запровадив щодо Нью-Делі раніше, сумарно експорт товарів з Індії до США тепер обкладається 50 % мита.
В результаті, Трамп не виконав свою погрозу у повній мірі, а натомість погодився на очну зустріч із Путіним на Алясці. Якщо і цього разу президент РФ не виконає вимогу Трампа про припинення війни, американський президент вже пообіцяв «дуже серйозні наслідки» для Росії.
Генерал Брідлав висловив категоричну думку щодо російського лідера: «Путін ніколи не був партнером у спробах знайти мир для України. Він не є зараз партнером у спробах знайти мир для України. І він ніколи в майбутньому не буде партнером у спробах знайти мир для України».
Роль Конгресу США та віцепрезидента
Роберт Макконнелл, співзасновник Фундації США-Україна, розкритикував пасивність Конгресу у питанні України, і двосторонніх переговорів США-Росія теж. «Конгрес є глядачем, підбадьорюючи президента. Вони чекають, поки він поведе, і слідуватимуть за ним», – сказав експерт.
Особливу критику викликала позиція віцепрезидента Джей Ді Венса, який, за словами Макконнелла, «не переймається тим, що відбувається з Україною» і відмовляється відвідати країну для отримання інформації з перших рук.
Макконнелл робить такий висновок, ґрунтуючись на заяві Венса у 2022 році – тобто, ще до того, як той став кандидатом у віцепрезиденти. Тоді Венс сказав: «Буду з вами чесним, мені все одно, що так чи інакше буде з Україною. … Мені набридло, що Джо Байден зосереджується на кордоні країни, на яку мені байдуже, поки він дозволяє кордону своєї країни стати тотальною зоною війни».
Зрештою, ані Трамп, ані Венс в Україну не приїжджали попри запрошення президента України Володимира Зеленського.
Щодо ж ролі Конгресу, Роберт Макконнелл згадав про двопартійний законопроєкт Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про запровадження санкцій проти енергетичних партнерів Росії.
Зрештою, «Конгрес має тут певну роль. Якщо він вважає, що президент повинен зробити щось, чого він не робить, він може змусити його це зробити», каже Макконнелл, маючи на увазі здатність парламенту США ухвалити санкції проти Росії, не чекаючи, поки з такою ініціативою вийде Трамп.
Раніше топреспубліканець і особистий друг американського президента Ліндсі Грем зазначав, що Конгрес готовий надати Трампу необхідні інструменти санкційного характеру, однак фінальне рішення залишатиметься за Трампом.
«Забуті» діти
В обговоренні експерти неодноразово наголошували на необхідності не забувати про викрадених російськими військами українських дітей.
«Ніхто, наскільки я бачу, не висуває як умову для переговорів з Путіном вирішення питання викрадених дітей. За Конвенцією про геноцид те, що вони роблять, є геноцидом», – підкреслив Роберт Макконнелл.
За його словами, коли американцям пояснюють, що росіяни роблять з викраденими дітьми, «американський народ обурюється, але наш уряд не діє так, ніби він обурений».
У лютому президент Дональд Трамп сказав, що імовірно міг би посприяти поверненню українських дітей.
«Я вірю, що зможу, так», – відповів він на запитання, чи зможе він переконати президента Володимира Путіна повернути понад 19 500 українських дітей, яких Росія викрала протягом трьох років повномасштабного вторгнення.
«Це досить складно, але я вірю, що зможу це зробити», – сказав тоді Трамп.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися близько 20 тисяч українських дітей. Півтори тисячі з них вдалося повернути.
Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марії Львової-Бєлової у липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
Москва факт вивезення дітей не заперечує, але пояснює його питаннями безпеки. Російська сторона також заявляє, що нібито повертає дітей родичам.
Форум